- безземельник
- -а, ч.Той, хто не має землі для господарювання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безземельник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
БЕЗЗЕМЕЛЬНЫЙ — БЕЗЗЕМЕЛЬНЫЙ, не имеющий вовсе земли, или менее необходимого. У безземельного мужика может быть клочок в полдесятинки; у безземельного государя могут быть свои вотчины. Безземельность жен. состояние безземельного. Безземелье ср. недостаток земли; … Толковый словарь Даля
безземельний — а, е. Який не має землі для господарювання. || у знач. ім. безземе/льний, ного, ч. Те саме, що безземельник … Український тлумачний словник
безземельниця — і. Жін. до безземельник … Український тлумачний словник